Американська самохідна гаубиця M109 знаходиться на озброєнні артилерії армії США та інших країн світу. Вперше M109 була використана в реальних умовах бою під час В’єтнамської війни. Надалі її використовували майже в усіх військових конфліктах, в яких приймала участь Америка.
На сьогодні САУ M109 – найбільш масова самохідка у світі (було випущено понад 9 тис. різноманітних модифікацій цієї машини). Ці артилерійські системи, зі слів міністра оборони України Олексія Резнікова, вже прибули до України. Що ж це за зброя і чи буде вона ефективною для української армії?
Загальні відомості про гаубиці M109
В 50-х роках на озброєнні американської армії знаходились 155-мм САУ М44 та 105-мм САУ М52, які було розроблено на базі легкого танку М41. Але обидві установки мали достатньо серйозні недоліки, тому в 1953 р. американці приступили до розробки більш потужної САУ Т195. Лише у 1961 модифікована версія Т195Е1 буда стандартизована та пішла у серійне виробництво під позначенням M109. Перші серійні машини з’явилися в 1962.
Корпус машини спланований шляхом зварювання з листів алюмінієвої броні, яка захищає екіпаж від світлового випромінювання ядерного вибуху, осколків снарядів та вогню малокаліберної зброї. Основним озброєнням для M109 САУ стала 155-мм гаубиця, подовжений стовбур якої оснащено двокамерним дульним гальмом та інжектором. До складу боєкомплекту входить 36 пострілів.
Екіпаж складається з шести осіб: командира гармати, навідника, помічника навідника, механіка-водія та двох заряджаючих. Навідник розміщується в лівій частині башти, а механік-водій в передній частині корпусу зліва від двигуна і перед баштою. Спереду встановлено три перископічних прилади спостереження М45, що закриваються металевими щитками. Місце командира, що знаходиться праворуч у башті, обладнане перископічним приладом спостереження М27, турельною установкою великокаліберного кулемета, що обертається та люком.
Окрім того, що самохідна гаубиця M109 має інфрачервоний перископ для керування машини в нічний час, вона ще й може долати водні перешкоди глибиною до 1,8 м. Швидкість на плаву – 6,43 км/год. Машина на воді утримується за допомогою спеціального комплекту плавзасобів, що складається з 6 надувних прогумованих контейнерів та 3 хвилевідбивних щитків. Гаубиця може вести вогонь з води, але тільки з метою створення «шумового ефекту» внаслідок того, що горизонтальне наведення в цьому випадку неможливе, а наведення поворотом корпусу на ходу призводить до втрати влучності стрільби.
Технічні характеристики
- вага: 28,8 т;
- калібр: 155 мм;
- екіпаж: 6 чоловік;
- довжина стволу: 39 калібрів;
- дальність вогню: до 30 км (M109А6 Паладін);
- максимальна швидкість: 65 км/год;
- потужність двигуна: 440 л. с.
Номенклатура боєприпасів:
- осколково-фугасні снаряди М107 та М795;
- керований снаряд М712 «Копперхед»;
- касетні снаряди М449А1, М483А1, М692 та М718/М741;
- освітлювальні снаряди М818 та М486;
- активно-реактивний осолково-фугасний снаряд М549;
- димовий снаряд М825;
- практичний снаряд М804.
Подолання перешкод:
- крутизна схилу: 60%;
- висота вертикальної стінки: 0,533 м;
- ширина рову: 1,828 м.
Модифікації
Модернізація самохідної установки М109 відбувалась багато разів, в результаті чого з’явились різні модифікації, в залежності від специфічних потреб військових:
- M109А1 – на озброєння США надійшла у 1973 році. Головна відмінність від стандартного варіанту – це подовжений ствол, посилена підвіска та удосконалені приводи наведення. Додалась можливість використовувати касетні снаряди з донним газогенератором М864.
- M109А2 – на озброєнні з 1979 року. В цій модифікації змінили конструкцію противідкатних пристроїв та підсилювачів. Крім того, було збільшено боєкомплект на 22 постріли.
- M109А3 – це модернізований варіант M109А1. Відмінність полягає в зміні гарматного станка, додаванні системи видалення повітря з паливної системи, удосконаленні приладової панелі механіка-водія, а також поліпшення системи контролю стану боєукладки, торсіонних валів, гальм відкатки та накатника. Була збільшена максимальна дальність стрільби: звичайні осколково-фугасні снаряди до 18 км, а активно-реактивні до 24 км.
- M109А4 – було додано систему захисту від зброї масового ураження, а також покращино механізми горизонтального наведення зброї та змінено силову установку.
- M109А6 Paladin – одна з найбільш популярних модифікацій, що була створена в рамках програми НІР. Виробництво M109 Паладін розпочалось у 1990, а на озброєння його прийняли в 1992. Основні зміни: встановлено нову башту з поліпшеним броньованим захистом та внутрішньою обшивкою (кевлар). Також додано нову радіостанцію з автоматизованою системою управління вогнем, бортовим балістичним обчислювачем та навігаційною системою. Крім того, доданий приймач супутникової навігації.
- M109А7 (M109А6 РІМ 2012 рік) – це нова модернізація M109 Paladin. Головна мета цієї модернізації – збільшити термін експлуатації гаубиць m109 А6 на 30-40 років та підвищити їх бойові характеристики. Було додано цифрову систему управління вогнем та вдосконалено напівавтоматичну систему зарядки. Електричний привід замінено на гідравлічні системи управління озброєнням.
Бойова ефективність
САУ M109 має 155-мм гаубицю з кутом вертикального наведення від -5 до +75 градусів та горизонтального – 360 градусів. Швидкість – один постріл за хвилину за рахунок того, що в M109А6 процес заряджання відбувається вручну. В останній модифікації M109А7 максимальна скорострільність доходить до 4-х пострілів за хвилину завдяки автоматичній системі заряджання.
Використовується широкий діапазон снарядів, включаючи бризантні вибухові речовини (максимальна дальність стрільби 14 320 м), сигнальні, тактичні ядерні, димові, тактичні CS та агенти VX або GB. Машина несе 28 реактивних снарядів. 12,7-мм кулемет М2НВ, оснащений боєкомплектом з 500 набоїв, встановлюється на командирський купол для місцевої оборони.
Точних даних щодо ефективності 155-мм снарядів проти БМП немає, але можна спиратись на тактико-технічні характеристики снарядів та легко-броньованої техніки. Важливим є той факт, що САУ призначена для знищення танків, бронювання яких значно більше. Тож розрив снаряду M109 Paladin за декілька метрів від БМП-1 чи БМП-2 призводить до тяжких ушкоджень, таких як повне знищення. Шкода перш за все досягається за рахунок пробивання корпусу БМП великими осколками. Пряме влучення веде до повного знищення машини з відривом вежі та пожежею всередині залишків корпусу.
Підсумки
В умовах сучасної війни важка артилерія все ще залишається надзвичайно ефективною зброєю, не дивлячись на те, що багато теоретиків вважало, що вона втратить свою актуальність ще багато років назад. Але в поєднанні з сучасними технологіями це озброєння перетворилось в дійсно смертельну небезпеку для ворога. Тож зрозуміло, що багато країн хочуть купити сучасні зразки артилерійського озброєння для своїх армій.
Наскільки ефективною виявиться артилерійська система M109 в умовах війни поки невідомо. Ми відслідковуємо усі новини з фронту та обов’язково будемо оновлювати статтю новими даними.
Дивіться також відео з ТОП-10 гаубиць 155 мм у світі:
Головний автор статей на сайті suprotyv.com. Сумлінно дотримується відповідності з офіційними джерелами інформації для компонування тексту.
