ПТРК Стугна-П – це те озброєння, про яке ви напевне не один раз чули в останній час. Раніше, коли говорили про українську зброю, то мали на увазі лише якісь модернізовані чи вдосконалені радянські зразки, що залишись у спадок Україні після розпаду СРСР. Але це ніяк не стосується ПТРК Стугна-П. Сьогодні ми розберемося, чи дійсно український комплекс такий ефективний та як він виглядає на фоні конкурентів.
Загальні відомості про Стугну-П
Протитанковий ракетний комплекс Стугна-П – це новітня протитанкова українська зброя, що була розроблена київським конструкторським бюро «Луч» та з 2011 року знаходиться на озброєнні ЗСУ. Український ПТРК наразі добре себе зарекомендував для знищення цілей на великих відстанях. Це можуть бути танки, реактивні системи залпового вогню, заправники, гелікоптери та інше.
Розробка «Стугни-П» була розпочата у 2005 р. на базі попередньої керованої протитанкової ракету 100-мм калібру «Стугна». Перша версія була призначена для використання з гармати танка Т-55 або протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». У версії «Стугна-П» калібр уже 130 мм та вона вже має свій власний пусковий контейнер на тринозі.
ПТРК Стугна-П складається з 2-х основних частин. Це пускова установка (тринога) із системою наведення та ракетою в пусковому контейнері. Вона виставляється на якійсь підвищеній ділянці та фіксується. Десь поблизу, в безпечному захищеному місці, оператор розгортає другу частину комплексу – пульт дистанційного керування (валіза з екраном та засобами керування в середині) та слідкує, як працює Стугна-П.
У 2015 на базі багі CFmoto Tracker 800 було розроблено мобільну версію «Стугни-П». У комплексі є й експортний варіант «Скіф», який відомий за кордоном як високоточна «снайперська гвинтівка».
Технічні характеристики
Вага:
- пускова установка – 32 кг;
- прилад наведення – 15 кг;
- пульт дистанційного керування – 10 кг;
- модуль теплоізоляційний – 6 кг.
Калібр – 130 мм.
Ефективна дальність вогню:
- в денний час – 100-5000 м;
- в нічний час – 100-3000 м.
Швидкість ракети – 220 м/с.
ПТРК може застосовуватись в діапазоні температур від -40 до +60 градусів. Для обслуговування ПТРК потребує 2 людини.
Вартість
Український ПТРК летить на більшу відстань, він влучніший та ціна в нього значно менша, ніж в відомого американського протитанкового комплексу FGM-148 Javelin. Так, експортна ціна Джавелін може доходити до 250 тис. дол., вітчизняний ПТРК буде коштувати майже в 2 рази дешевше.
Постріл зі «Стугни-П» має ціну на порядок меншу, ніж з Javelin (75 тис. дол.). Одна протитанкова керована ракета Стугна-П коштує приблизно ті самі 18-20 тис. доларів, що й постріл з NLAW.
Бойова ефективність
Ракети 130-мм калібру у транспортно-пускових контейнерах можуть мати кумулятивні, осколково-фугасні та термобаричні заряди. Бронепробивність тандемної кумулятивної боєголовки становить 800 мм. «Стугна-П» здатна вражати не лише броньовані цілі, а й об’єкти живої сили.
Пробивання в 800 мм достатньо для ураження будь-яких модифікацій Т-72 та Т-90А. Під питанням прорив у лобовій проекції Т-90М. А от «Стугна-П» точно не буде дієвою проти Т-14 Армати чи Абрамсів останніх поколінь.
Порівняння з аналогами
На відміну від комплексів FGM-148 Javelin або MBT LAW/NLAW, «Стугна-П» має набагато більшу дальність дії – до 5000 м, проти 800 м у NLAW та 2500м у Javelin. Ще одна важлива відмінність українського ПТРК це те, що він керується за допомогою дистанційної установки. А це означає, що оператор комплексу може перебувати у безпечному місці і не наражати себе на небезпеку.
Основна відмінність FGM-148 Javelin та «Стугни-П» – це система наведення на ціль. Американська ракета має інфрачервону головку самонаведення, систему «вистрелив та забув». В українських же комплексах ракета наводиться за допомогою лазерного променя. Крім того, Джавелін вражає техніку зверху, що є більш ефективною тактикою. Тоді як українська ПТРК б’є в потужну лобову бронетанків.
ЗСУ також мають на озброєнні ПТРК «Корсар». Цей комплекс є ідеальним для використання піхоти. Він простий у використання та відносно легкий – до 26 кг разом з ракетою. Він стріляє з плеча. «Стугна-П» важча в декілька разів, потребує додаткового обладнання, встановлюється на триногу. Але в неї є важлива перевага перед «Корсаром» – дальність стрільби більше майже в 2 рази.
В порівнянні з російським ПТРК Корнет «Стугна-П» програє за пробивністю приблизно на 25 %, а ще комплекс важчий: 90-100 кг залежно від комплектації проти 72 кг у російського ПТРК. Але якщо відкинути вагу панелі дистанційного керування в 10 кг, різниця буде невеликою та переважно буде стосуватися прицільного комплексу, який в українському ПТРК більш сучасний та дієвий. Відрізняється «Стугна-П», насамперед, тепловізором, який на порядок кращий, ніж у «Корнета».
Дивіться також відео-огляд Стугни-П:
Головний автор статей на сайті suprotyv.com. Сумлінно дотримується відповідності з офіційними джерелами інформації для компонування тексту.
