Сучасні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) – ефективна зброя підтримки, розрахована на поразку піхоти супротивника, легких укріплень та бронетехніки, артилерійських установок та ЗРК супротивника. Може застосовуватися як під час оборони, і у наступі.
Торнадо РСЗВ — одна з останніх розробок ракетної військової промисловості РФ, націлена на оновлення установок «Град» і «Смерч», що були на озброєнні. Вважається однією з найкращих у світі: за багатьма параметрами перевершує як радянські прототипи, так і сучасні зарубіжні аналоги.
Щодо технічних характеристик нових РСЗВ є багато міфів. Їхня поява зумовлена відсутністю достовірних відомостей у період, коли установки «Торнадо» лише надходили на озброєння російської армії. Нині інформація більш достовірна, хоча щодо другої модифікації є ще неточності.
Історія розробки реактивної системи залпового вогню «Торнадо»
Прообразом систем залпового вогню вважаються корейські хвачхи – візки, в які заряджалися списи з пороховими зарядами. Радіус ураження таких знарядь – до 450 м. Найбільшу ефективність демонстрували проти великого скупчення піхоти.
Першими цей принцип дії узяли озброєння західні країні у першій половині ХІХ століття. Однак використання порохових зарядів не набуло широкого застосування через серйозні недоліки таких установок.
Інтерес до систем залпового вогню знову виник з розробкою некерованих реактивних снарядів. У СРСР такі комплекси були спроектовані та створені у 1927-37 роках. РС-82 та РС-132 застосовувалися проти повітряних та наземних цілей з повітря.
У 1939-41 роках було розроблено пускову установку БМ-13, більш відому як «Катюша». Вже у липні 1941 р. вона показала високу ефективність у бою, що зумовило подальший розвиток РСЗВ у СРСР. Багато повоєнних та сучасних розробок досі продовжують називати «катюшами».
Серед радянських повоєнних залпових установок найбільш відомі «Град» та «Смерч». Аж до розпаду СРСР вони зберігали світову першість за багатьма параметрами та технічними характеристиками. Однак пізніше почали поступатися аналогам із США, Китаю та Ізраїлю.
РСЗВ Торнадо розроблено як сучасну версію радянських установок. Було створено одразу дві модифікації, які фактично заміняли системи «Град» та «Смерч» — «Торнадо-Г» та «Торнадо-С». Перша була показана ще 1998 року, але лише 2013 р. офіційно надійшла на озброєння.
Про прийняття на озброєння «Торнадо-С» говорили ще у 2012 р. Серійне виробництво даної модифікації розпочато з 2016 року. За результатами випробувань нова установка може ефективно вражати цілі на відстані до 120 км, що робить її однією з найкращих у світі.
Особливості конструкції РСЗВ Торнадо
Установки Торнадо Г стали першими прототипами нових систем залпового вогню. Нова зброя оснащена апаратурою бортового управління та зв’язку (АБУЗ), автоматизованою системою управління наведенням та вогнем (АСУНВ) та наземною апаратурою споживачів супутникових навігаційних систем (НАС СНС).
Таке обладнання дозволяє:
- обмінюватися інформацією в автоматичному режимі за високого рівня захисту від перехоплення;
- відображати та зберігати отриману інформацію;
- в автономному режимі орієнтуватися на території електронною картою;
- наводити та запускати ракети без необхідності виходу з кабіни.
У конструктивному плані нові установки багато в чому повторюють радянські прототипи. “Торнадо-Г” використовує шасі автомобіля Урал-4320, на якому базується пускова установка на 40 ракет. Основні зміни торкнулися кабіни та пульту керування у зв’язку з доопрацюванням електронних систем. Торнадо-С розрахована на 12 ракет, має антену супутникового зв’язку.
Варіанти бойових машин
Специфіка реактивних залпів полягає у зниженні віддачі, що дозволяє використовувати прості пускові установки. Для сучасних систем залпового вогню основна вимога пред’являється до управління. Самі установки діють з урахуванням наступних машин:
- 9А52 – основний варіант, виконаний на шасі МАЗ-79111;
- 9А52Б – машина автоуправління формуваннями РСЗВ 9К58Б;
- 9А52-2 – шасі МАЗ-543М;
- 9А52-2К – командирська машина на базі шасі МАЗ-543М;
- 9А52-2Т – установка на шасі НД Індії Tatra;
- 9А52-4 – легка машина РСЗВ «Кама» на шасі КамАЗ;
- 9А54 – машина модернізованої системи 9К515 «Торнадо-С».
У деяких модифікаціях застосовуються задні домкрати для більшої стійкості шасі. Кабіни сучасних установок обладнані вентиляцією, розрахованою на протидію накопиченню газів після запуску ракет.
Варіанти транспортно-зарядних машин
Серед транспортно-зарядних машин підтримки “Торнадо” виділяють такі варіанти:
- 9Т234 – машина БМ 9А52 на базі шасі МАЗ-79112;
- 9Т234-2 – БМ 9А52-2 на основі шасі МАЗ-543А;
- 9Т234-2Т – машина БМ 9А52-2Т на шасі Tatra;
- 9Т234-4 – БМ 9А52-4 на шасі КамАЗ;
- 9Т255 – транспортно-зарядна машина БМ 9А54.
Основне призначення даних машин – постачання та оперативна зарядка пускових установок.
При необхідності заряджання проводиться і вручну, однак цей процес займає більше часу.
Модифікації РСЗВ
Основне завдання РСЗВ «Торнадо» – покращення та заміна озброєнь «Град» та «Смерч». Відповідно, вже на етапі проектування було розроблено дві модифікації – Торнадо-Г і Торнадо-С. Їх відмінності пов’язані з використовуваним калібром снарядів, дальністю ураження, системою управління та іншими характеристиками.
Торнадо-Г
РСЗВ “Торнадо Г” використовує некеровані реактивні снаряди калібру 122 мм, розрахована на 40 одиниць. Установка включає модернізовану бойову машину та автоматизовану систему управління АСУНО. Може запускати касетні кумулятивно-уламкові боєприпаси, а також уламково-фугасні.
Перевагою нової установки вважається зменшення екіпажу до двох осіб. При цьому все керування виробляється з кабіни машини, виходити назовні для механічного наведення не потрібно. Дальність стрільби – 40 км.
Торнадо-С
РСЗВ «Торнадо С» орієнтовано на далекі дистанції. У зв’язку з втратою точності у некерованих снарядів, дані установки використовують додаткові системи наведення. Це дозволило збільшити дальність стрільби до 200 км, хоча максимальна ефективність досягається на відстані не більше 120 км. Цілі уражаються залпом або одиночними запусками.
Екіпаж установки скорочено до трьох осіб. Машина оснащена сучасними системами координації та управління. Також передбачено автоматичний принцип наведення та супутникової корекції для снарядів. Час згортання та розшортання з позиції — менше хвилини.
“Торнадо-С” використовує снаряди калібру 300 мм. Вони оснащуються моноблочною чи касетною головною частиною. У другому випадку снаряд має 72 кумулятивно-уламкові елементи, що здатні вражати площу в 67,2 гектара.
Технічні характеристики РСЗВ
РСЗВ «Торнадо-Г» має такі технічні характеристики:
- довжина – 7,35 м;
- ширина в похідному та бойовому положенні – 2,4 та 3,01 м;
- похідна та максимальна висота – 3,9 і 4,35 м;
- маса установки без снарядів – 10,87 т;
- повний розрахунок, включаючи зарядних – 5 осіб;
- швидкість по шосе – 75 км/год;
- допустима глибина броду – 1,5 м;
- кількість гнізд під ракети – 40;
- калібр – 122;
- час на запуск із непідготовленої позиції – 3 хвилини;
- час залпу всіма ракетами – 20 секунд;
- дальність ураження – до 40 км.
В «Торнадо С» характеристики відрізняються за комплектацією та габаритами.
Однак основні відмінності у бойових показниках:
- калібр снарядів – 300 мм;
- кількість гнізд – 12;
- дальність стрільби – 120 км, у певних випадках – до 200 км.
З урахуванням навігації та корекції саме комплекси Торнадо-С стають універсальними системами залпового вогню. Сфера застосування практично будь-які цілі, аж до броньованих. Особливо ефективні проти стаціонарних позицій.
Переваги та недоліки установки
Основна перевага нових систем залпового вогню «Торнадо» – вдосконалення РСЗВ попередніх поколінь. Сучасні системи наведення роблять нові установки не тільки конкурентоспроможними, а й переважають зарубіжні аналоги за багатьма параметрами.
Тут слід зважати на різницю між модифікаціями. Торнадо-Г призначений для поразки противника на коротких дистанціях некерованими ракетами. Основна перевага – низька вартість таких снарядів, що полегшує масове постачання установок.
Перевага “Торнадо-С” – точні удари на далеких дистанціях. Снаряди коригуються у польоті за допомогою супутникового зв’язку. Недолік таких боєприпасів — їхня висока ціна, проте серійне виробництво має знизити собівартість.
Перевагою систем Торнадо також є швидкість зарядки ракет на повний залп. Якщо раніше на цей процес витрачалося до 15 хвилин, тепер за допомогою машин і спеціальних контейнерів йде кілька хвилин. При розрахунку наведення немає потреби залишати кабіну. У результаті нові системи залпового вогню точніше, швидше та ефективніше за своїх попередників, що робить їх універсальною зброєю підтримки.
Боєприпаси для встановлення «Торнадо
РСЗВ Торнадо розроблялися як пряме продовження установок “Град” та “Смерч”. Відмінна риса нових систем – застосування тих же боєприпасів, що й у попередніх комплексах. Це дозволило знизити витрати на переозброєння та водночас налагодити виробництво нових снарядів, розрахованих на сучасні системи управління.
Для «Торнадо-Г» застосовуються прості некеровані снаряди, що вражають ціль по балістичній траєкторії. У Торнадо-С розрахунок виробляється на керовані боєприпаси з коректованою через супутник траєкторією польоту.
У результаті, новим установкам підходять майже всі боєприпаси колишніх систем з калібром 122 і 300 мм. Незначні коливання у вазі та довжині не враховуються. Балансування таких снарядів здійснюється автоматично.
Як головні частини застосовуються переважно касетні боєприпаси — кумулятивно-уламкові та осколково-фугасні. Залежно від поставлених завдань можуть застосовуватися інші варіанти.
Дивіться також огляд ворожої техніки від каналу BIHUS:
Головний автор статей на сайті suprotyv.com. Сумлінно дотримується відповідності з офіційними джерелами інформації для компонування тексту.
