Переносні зенітно-ракетні комплекси Стріла-2 – технічні характеристики, ціна та порівняння з аналогами

Стріла-2 – це переносний зенітно-ракетний комплекс, який розроблено на початку 60-х років минулого століття радянським КБ м. Коломна, з метою збиття летючих цілей на малій або середній висоті. ПЗРК розроблено конструкторським бюро СКБ ГКОТ під керівництвом головного конструктора Шавиріна Б.І.

ПЗРК «Стріла-2» створений для проведення ураження летючих цілей нижньої висоти. Принцип дії полягає в ураженні літака за допомогою керованої зенітної ракети з спеціальною головкою, що має функцію самонаведення. Переносні зенітно-ракетні комплекси «Стріла-2» стали компактною зброєю і переносяться одним бійцем на плечовому ремені. В наступній статті спробуємо розібратися з технічними характеристиками комплексу такого типу.

Історія ПЗРК «Стріла-2»

На початку 1964 року в КБ Машинобудування м. Коломна було розроблено ПЗРК «Стріла-2». Під час бойового застосування комплексу було виявлено його недосконалість в частині руйнівної сили ЗУР. Так потрапляння ракети приходилось на хвостову частину літаків, що не наносило вагомих втрат техніці і після ремонту такий літак міг знову продовжувати роботу.

Тому в 1968 році ПЗРК «Стріла-2» було модернізовано, назву змінили на «Стріла-2М», а до технічних характеристик додали більш руйнівну силу в порівнянні з попередньою версією. Дальність ураження цілі у ПЗРК «Стріла-2М» було збільшено з 3600 м на діапазон від 800 до 4200 м, висота ураження змінилась з 50-1500 м на 50-2300 м, збільшили максимальну швидкість ракети та додали функцію ураження цілі «назустріч».

Після проведення низки випробувань ПЗРК «Стріла-2М» посів місце поруч з попередньою версією і був прийнятий на озброєння радянської армії в 1970 році.

Технічні характеристики

Переносний зенітно-ракетний комплекс «Стріла-2» створено для ураження летальних цілей на середній або низькій висоті. Для збільшення коефіцієнту корисної дії під час застосування ПЗРК «Стріла-2» рекомендується працювати в сукупності з службами раннього виявлення та проведення оповіщень зенітників про швидкість, курс та висоту військової цілі.

В комплект ПЗРК «Стріла-2 » входить:

• зенітна керуюча ракета, з функцією самонаведення;
• джерело живлення;
• пусковий механізм.

Запуск ракети проводиться з будь-якої площадки, зенітник може розпочати роботу з того положення, яке йому зручно на даний момент – «з плеча», «з коліна» тощо. Розробка комплексу переносного зенітно-ракетного комплексу «Стріла-2» забезпечує безвідмовне функціонування на різних видах місцевості: з окопу, з позицій, які розміщуються на воді, з автомобілю, що рухається по рівній місцевості зі швидкістю 20 км/год.

При підготовці ракети перш за все вмикається пускове джерело живлення. Головка самонаведення отримує заряд та на протязі 5 секунд виникає розкручування ротору гіроскопу в автопілотній системі. Після цього ПЗРК «Стріла-2» готовий до використання.

Під час модернізації переносного зенітно-ракетного комплексу «Стріла-2М» розробники врахували мінуси минулих поколінь ПЗРК і додали функцію виконання стрільби на фоні суцільної, легкої та купчастої хмарності. Цікавою особливістю у ПЗРК «Стріла-2» є функція самоліквідації, що спрацьовує через14-17 секунд після того, як ракета не потрапила в ціль.

Конструктивні особливості і відмінності ПЗРК «Стріла-2» та ПЗРК «Стріла-2М»

Характеристики ракети ПЗРК «Стріла – 2» та ПЗРК «Стріла-2М»

Вартість ПЗРК «Стріла-2»

Інформації, щодо вартості переносних зенітно-ракетних комплексів «Стріла-2» в відкритому доступі немає. Ціну ПЗРК «Стріла-2» надійно оберігають, хоча великої цінності в неї тепер немає, це не нова і морально застаріла розробка. Так в березні 2022 року Німеччина оголосила про надання військової допомоги Україні, в тому числі ПЗРК «Стріла-2». Тож можливо трохи пізніше стане відомо про ціну на комплекси такого типу.

Бойова ефективність

За майже 60-ти річну історію ПЗРК «Стріла-2» з’являвся не один раз на сцені озброєних конфліктів. Тому окрім офіційних операторів-держав, що мають на озброєні такі комплекси – виникали випадки використання ПЗРК в терористичних актах. Як говорять офіційні джерела, спираючись на данні отримані від американської розвідки в 1972 році на території Італії затримали групу терористів, що належала до палестинських угрупувань. При собі вони мали 2 одиниці ПЗРК «Стріла-2». Після розслідування з’ясувалося, що палестинські терористи збирались збити ізраїльський пасажирський літак. Попадання ПЗРК до рук терористів стала можливою зі сторони Сирії. І таких історій нажаль немало.

ПЗРК «Стріла-2» вперше отримала бойове завдання під час війни 1967-1970 в Єгипті. Далі було зафіксовано використання ПЗРК «Стріла-2» в 1973 році під час нападу Єгипту та Сирії на Ізраїль. Після 1971 року ПЗРК «Стріла-2» отримав широке застосування під час війни у В’єтнамі, Лаосі. Після розпаду СРСР ПЗРК «Стріла-2» знайшли використання в Чечні, Сирії та інших державах.

Кількість ПЗРК «Стріла-2» на озброєнні країн світу

Враховуючи те, що переносному зенітно-ракетному комплексу «Стріла -2» більше майже 60 років – він пройшов довгий шлях експлуатації в багатьох країнах Світу. Офіційні джерела стверджують, що ПЗРК «Стріла-2» було виготовлено для дружніх держав (за версією Радянської влади) – це тодішня Югославія, Чехія, Єгипет, Пакистан, Румунія, КНР, Болгарія. На теперішній час йдеться про 30 держав, що мають на озброєнні ПЗРК «Стріла-2», такі як Німеччина, Аргентина, Сирія, Словаччина, Росія, Польща. Серед низки цих країн є і Україна.

Заключення

На теперішній час застосування переносних зенітно-ракетних комплексів є одним з ключових принципів ведення військових операцій. Розробники не стоять на місці і через десятки років після виникнення ПЗРК «Стріла-2» йому було винайдено кращу заміну. Так, наприклад польський ПЗРК «Перун» в своїй конструкції лише зовні нагадує про минулий варіант озброєння польської армії російським ПЗРК «Стріла-2». «Перун» вражає цілі на висоті близька 4 км, а це вже достатньо високий рівень сучасної зброї. Але поляки стверджують, що захоплення цілі може бути вже на висоті 7-8 км, що значно відрізняє ПЗРК «Перун» від радянського ПЗРК «Стріла-2».

Під час ведення бойових дій на території України, починаючи з 2014 року українська армія мала гостру потребу в якісних і далекострільних переносних зенітно-ракетних комплексах. Тож інформація про передачу польськім урядом для потреб Збройних Сил України своїх ПЗРК «Перун» неодноразово обговорювалась. Такі системи значно збільшать шанси ЗСУ в боротьбі проти російських літаків та гелікоптерів.

Наразі більшість інформації відсутня в відкритому доступі, але стаття ще буде оновлюватись, тож чекаємо новини.

Калкиш Ксенія

Головний автор статей на сайті suprotyv.com. Сумлінно дотримується відповідності з офіційними джерелами інформації для компонування тексту.