Танк Т-72 – інструкція по експлуатації, вага, ціна та інші характеристики

Танк Т-72 – є одним з основних видів озброєння, яке активно застосовується в ході російсько-української війни. Що собою являє Т-72, які має технічні характеристики, яка його бойова ефективність, які існують його модифікації та скільки вони коштують ми розглянемо далі в нашому матеріалі.

Історія танку Т-72

Розробка танку розпочалася в 1967 р., коли перший досвід використання Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової та механізму заряджання. Враховуючи обмежені можливості виготовлення двигунів 5ТДФ та наявність в достатній кількості в резерві чотиритактних двигунів В-45, було прийняте рішення встановити їх на Т-64. В цьому ж році було виготовлено та випробувано дослідний зразок цього танку.

В 1968-69 роках буди проведені порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 та інжекційною системою охолодження (розробка конструкторського бюро у Харкові) та танків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли та вентиляційною системою охолодження (розробка конструкторського бюро Нижнього Тагілу). Останні продемонстрували кращі результати.

В листопаді 1969 року на ці танки розпочали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к. с.) та ходову частину нової конструкції. Виготовленому зразку з вказаними змінами було дано індекс «об’єкт 172М». В 1973 р. після військових випробовувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 та отримав найменування «Урал».

У відповідності з технічним завданням бойові та технічні характеристики Т-72 збережені на рівні танку Т-64А. Не дивлячись на те, що він на 4 тони важчий «шістьдесятчервірки», різниця в масі не вплинула на характеристики швидкості, запасу ходу та прохідності, оскільки ємність паливних баків збільшилася на 100 літрів, гусениця танка Т-72 зросла на 40 мм в ширину, а потужність двигуна – на 80 к. с.

В подальшому танк удосконалювався вже у ході серійного виробництва. В 1979 р. на озброєння був прийнятий модернізований зразок Т-72А, у 1985 – танк Т-72Б. З 1993 року випускається танк Т-90.

Двигун танку Т-72 та його внутрішня будова

На Т-72 встановлювались V-подібні дванадцятициліндрові чотиритактні двигуни В-46. Вони відносяться до категорії багатопаливних дизельних з рідинним охолодженням та приводним відцентровим нагнітачем. Мотор танка Т-72 має припустиму потужність 780 к. с. при 2000 обертах за хвилину.

Двигун розміщується у моторному відділені поперек корпусу. Для нього передбачено 9 паливних баків: один у підлозі задньої частини бойового відділення, три по обидва боки від механіка-водія та 5 зовнішніх на правій надгусеничній полиці.

Трансмісія Т-72 включає в себе мультиплікатор, 2 механічні семиступінчасті (7+1) коробки передач планетарного типу, бортові одноступеневі передачі. Вмикання фрикційне, керування забезпечується гідравлічними приводами.

Технічні характеристики

1. Вага танку Т-72 в бойовому положенні: 44,5 т.
2. Екіпаж: 3 особи.
3. Озброєння: 125-мм гладкоствольна гармата, 12,7-мм кулемет НСВТ, 7,62-мм кулемет ПКТ.
4. Габарити: ширина – 3460 мм; висота – 2190 мм; довжина – 6860-9530 мм.
5. Боєкомплект – 45 пострілів.
6. Типи боєприпасів: БПС, ОФС, БКС, керована ракета.
7. Комплекс керованого озброєння – 9К120.
8. Дальність стрільби при використанні керованих ракет – 100-4000 м.
9. Двигун – дванадцятициліндровий чотиритактний багатопаливний.
10. Витрати палива: по дорозі з твердим покриттям – 240 л на 100 км, при змішаному циклі – 260-450 л на 100 км.
11. Потужність двигуна – 780 к. с.
12. Максимальна швидкість по шосе – 60 км/год, по бездоріжжю – 35 км/год.
13. Броньований захист – комбінований.
14. Динамічний захист – вбудований.
15. Товщина броні: лоб вежі – 410 мм, лоб корпусу 245 мм.
16. Глибина занурення у воду за умови попередньої ізоляції – 6 м.

Вартість Т-72

Танк існує в безлічі версій та варіантів, відповідно до цього різниться і його ціна. Наприклад, вартість танка Т-72 варіанту Б1 для Венесуели становила 2 млн. дол. за одиницю.

Більш старі версії можна придбати у країн колишнього Варшавського договору. Так у Чехії можна купити Т-72 за 500 тисяч доларів. В кращому технічному стані та в модернізованому варіанті його ціна вже може доходити до 4 млн. доларів.

Слід зазначити, що оснащення застарілих версій сучасними приладами та озброєнням потребує значно більших коштів, ніж придбання останньої версії Т-72. Відомо, що за цінами 2013 р., щоб поліпшити Т-72Б до Т-72Б3 необхідно було витратити близько 1,5 млн. дол.

Як керувати танком Т-72

Склад екіпажу Т-72 налічує 3 особи: навідника, механіка-водія та командира. З урахуванням того, що автомат заряджання розрахований на 22 постріли, командир також також виконує обов’язки заряджаючого.

Керування танком здійснює механік-водій у передній частині корпуса. Для цього його місце забезпечене доступом до відповідних педалей та важелів. Зліва знаходяться щитки контрольних приладів. Місце механіка-водія знаходиться по центру – з обох боків розташовані паливні баки. Танк оснащено приладом для зовнішнього спостереження з гідропневматичним очищенням скла.

Навідник веде спостереження переважно через комбінований багатоканальний приціл. Є оптичний та тепловізіонний канали, а також лазерне наведення для керованих ракет. Передбачене нічне прицілювання, яке дозволяє розпізнавати цілі в межах 3-3,5 км.

З відкритих джерел відомо як завести танк Т-72. Запуск потрібно розпочинати з вмикання перемикача маси. Далі переконатися, що включено «нейтралку». Після цього ручка перемикання холостого ходу виставляється орієнтовно на одну третину (є відповідна позначка).

Далі прокачується ручний мембранний насос і відкривається повітряний балон. Після включається маслозакачувальний насос (кнопка МЗН) та зачекати, коли олія потрапить в електромотор. В цей час стрілка тиску олії починає підніматися вгору. Після цього вмикається кнопка стартера і все – танк заведений. Наступні дії аналогічні тому, як при керуванні машиною.

Слід зазначити, що механік-водій повинен чітко знати розташування всіх важелів та кнопок керування танком та вміти їх знаходити на дотик. У похідному положенні водій висовує голову з люка і не бачить ні педалей, ні важелів, ні будь-яких кнопок або ручок. А у бойовому положенні люк закривається і в кабіні дуже темно, тож водієві майже нічого не видно.

Бойова ефективність

Основне озброєння танка Т-72 –  гладкоствольна гармата 2А46 калібру 125 мм. У боєкомплект зброї входили кумулятивні снаряди, осколково-фугасні снаряди та підкаліберні оперені снаряди з гільзою, що згоряє, і піддоном, що відокремлюється. Бронебійно-підкаліберний снаряд мав початкову швидкість 1800 м/с та міг вражати всі танки, що були на той час на озброєнні країн НАТО.

Дальність прямого пострілу цим снарядом по цілі висотою 2,7 м становила 2430 м. Для стрільби з танка застосовувались такі снаряди: бронебійно-підкаліберні 3БМ9 із дальністю пострілу до 2100 м, кумулятивний 3БК14 (3БК14М) із дальністю прямого пострілу 960 м, осколково-фугасний ЗОФ19 з прицільною дальністю стрільби до 5000 м.

Боєкомплект Т-72 включає 44 постріли з гармати 2А46, з яких 22 снаряди і заряди завантажені в касети транспортеру автомату заряджання, а 22 — розміщаються в бойовому відділені та відділені керування і заряджаються в ручну.

Бойова скорострільність гармати 2А46 в автоматичному режимі заряджання становить 8 пострілів за хвилину, при заряджанні вручну – від 1 до 2 пострілів за хвилину. Допоміжне озброєння танка Т-72 – спарений з гарматою 7,62 мм кулемет ПКТ та 12,7-мм кулемет НСВТ, розміщений на зенітній установці, на командирській башті. Крім того, значна частина Т-72 була оснащена гранатометною системою 902А, що включає в себе 12 гранатометів для пуску димових гранат.

Танки Т-72 вперше було використано в бою під час війни в Лівані в 1982 р., де вони добре себе зарекомендували. Вже у перших зіткненнях стало зрозуміло, що радянська машина значно перевищує найбільш потужні на той час бойові танки: американський М-60 та ізраїльський «Меркава». Тоді президент Сирії Хафез Асад назвав Т-72 «найкращім танком у світі».

Також Т-72 були задіяні в ході ірано-іракської війни та в період дій у Перській затоці в 1991 р. Танки цього типу застосовувались у Югославії та в різних військових конфліктах країн колишнього СРСР. Крім того, Т-72 використовувалися у миротворчих місіях Індії у Сомалі та Шрі-Ланці.

Модифікації

За майже 50-річну експлуатацію для танку Т-72 було виготовлено безліч модифікацій. За роки серійного виробництва (1974-1992) тільки в СРСР розроблено та освоєно в серійному виробництві 8 модифікацій для Радянської армії та 9 експортних моделей, з яких 8 постачалися за кордон. Експортні поставки здійснювались у низку країн Східної Європи, які згодом освоїли ліцензійне виробництво і також проводили свою модернізацію Т-72, випускаючи власні танки.

• Т-72 (1973) – базовий зразок. Т-72К (1973) – командирський танк. Т-72 (1975) – варіант на експорт, в нього інша конструкція броні лобової частини вежі, системою ПАЗ та комплектацією боєприпасів.
• Т-72А (1979) – модернізація танка Т-72. В порівнянні з базовою версією в цій машині вже є нічний приціл ТПН-3-49 з освітлювачем Л-4, лазерний приціл-далекомір ТПДК-1, бортові протикумулятивні екрани, гармата 2А46 (замість 2А26 М2), система 902Б запуску димових гранат, прилад нічного бачення ТВНЕ-4Б, збільшений динамічний хід катків, двигун В-46-6.
• Т-72АК (1979) – командирський танк.
• Т-72М (1980) – версія Т-72А на експорт. Було змінено конструкцію броні вежі, боєприпаси та систему колективного захисту.
• Т-72М1 (1982) – модернізація танку Т-72М. Його відмінність – наявність 16-мм броньованого листа на верхній лобовій частині корпусу та комбінованої броні башти.
• Т-72АВ (1985) – це танк Т-72А але з встановленим динамічним захистом навісного типу.
• Т-72Б (1985) – це Т-72А, що було модернізовано комплексом керованого озброєння.
• Т-72Б1 (1985) – варіант танку Т-72Б без монтажу деяких елементів комплексу керованого озброєння.
• Т-72С (1987) – варіант Т-72Б на експорт (початкове маркування Т-72М1М). Відмінності: 155 контейнерів навісного динамічного захисту (було 227), бронювання корпусу та башти такі ж як у Т-72М1, інша комплектація гарматних боєприпасів.

Відмінності Т-72 і Т-90

Т-90 – удосконалена версія Т-72Б, що була прийнята на озброєння радянських військ у 1993 р. Його головними відмінностями від Т-72Б є введення комплексу оптично-електронного придушення ТШУ-1 «Штора»; комплексу керування вогнем 1А45, запозиченого у танка Т-80У; апаратури дистанційного підриву осколково-фугасного снаряду; зенітно-кулеметної установки з можливістю керування дистанційно (як у Т-64А); бортових екранів з вбудованим динамічним захистом.

Комплекс «Штора» дає збільшення захисту Т-90 завдяки створенню перешкод лініям керування ПТУР (снарядів, авіаційних КР та бомб), що мають оптичний зворотній зв’язок або лазерне наведення. На вежі танку – 12 гранатометів для утворення аерозольних завіс.

Комплекс керування вогнем (ККВ) у Т-90 дозволяє навіднику та командиру вести прицільну стрільбу артилерійськими пострілами з гармати вдень та вночі з місця і в русі, а КР – лише з місця. Складається ККВ для Т-90 з: системи 1А42, комплексу керованого озброєння 9К119 «Рефлекс», приладово-спостережного комплексу ПНК-4С та тепловізійного танкового комплексу Т01-П02Т.

В головці прицілу 1Г46 вмонтовано пристрій контролю вивіряння. В прицілі поле зору  стабілізовано у 2-х площинах. В Т-90 в балістичному цифровому обчислювачі вперше використано ємнісний датчик вітру.

Боєкомплект Т-72 відрізняється від Т-90 тим, що в останньому додано осколково-фугасний снаряд із електронним дистанційним детонатором. Для підготовки його до роботи у режимі дистанційного підриву використовується планування часових інтервалів.

Вбудований динамічний захист у Т-90 складається з 8 секцій на верхньому лобовому листі корпусу; 7 блоків та одного контейнеру на лобовій частині; 20 контейнерів на даху вежі. Вздовж бортів корпусу розміщують по 3 знімні екрани з вбудованим динамічним захистом.

У Т-90 двигун – В-84МС (у Т-72 – В-46), який відрізняється конструкцією випускних колекторів. Трансмісія та ходова частина у обох танків такі самі.

Кількість на озброєнні України

В 1972-1992 роках, за даними з відкритих інтернет-джерел, було випущено понад 20 000 одиниць Т-72 всіх модифікацій. Наразі більше 9 000 цих танків продовжують перебувати на озброєнні російської армії. Під час вторгнення в Україну РФ масово використовує ці танки, як у сучасній версії, так і в радянській. Багато з них вже знищено, багато взято в якості трофею і передано до ВСУ.

В Україні на початок російської агресії було близько 200 одиниць танків Т-72, ще близько 500 одиниць знаходилось на зберіганні. Кілька десятків було модернізовано згідно з сучасними стандартами.

В лютому 2022 р. Україна звернулась по допомогу до союзних країн. Нарешті, в квітні після узгодження з партнерами по НАТО уряд Чехії розпочав постачання танків Т-72. В першу партію увійшло «більше десятка» танків. Наприкінці квітня 2022 р. стало відомо, що Польща надала Україні орієнтовно 240 одиниць Т-72 (з них якась кількість модифікована у Т-72М1R).

FAQ

Калкиш Ксенія

Головний автор статей на сайті suprotyv.com. Сумлінно дотримується відповідності з офіційними джерелами інформації для компонування тексту.